Авторитет імені: Анатолій Камінчук. «Доки мова жива, доти жива Україна!»

19 лютого 2024 року в інтерактивній бібліотеці ДПТНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей» в межах місячника методичної роботи провідним бібліотекарем Кириленко Людмилою та старшим викладачем української мови й літератури Мироненко Валентиною проведено презентацію поетичної творчості Анатолія Камінчука, краянина, члена НСП України (до 85-річчя від дня народження).Напередодні Міжнародного дня рідної мови в літературній вітальні ведучі Гордійчук Катерина та Храпа Юрій (К-31) говорили про значення української мови під час війни з московитами для єднання всіх патріотів – українців, мови, як зброї. Допоміг нам у цьому авторитет імені поета, а також вельмишановний гість брат поета Микола Семенович Камінчук, генерал у відставці, та ліцеїсти, які щиро й виразно читали вірші Анатолія Камінчука зі збірки «Клекіт лелек». Поет- однокурсник Василя Симоненка, його твори друкувалися й за кордоном, в Україні введені до багатьох підручників та вивчаються в школі. Дитинство і юність він провів у селі Луб’янка на Бородянщині. Своїм словом, світом поезії примножував духовні скарби України.

Ліцеїсти переглянули відео Поліни Лучко, поетки та режисерки, на вірш А.Камінчука «Ви краще плекайте калину». Поезії «Московська ворона», «Пригадаймо долю Трої», «Ми йдемо», «Це не просто слова», «Хтось забуває», «Слово», «Є така країна Україна», «Золотоверхий», «Молитва за Україну», «А літо було таке золоте», «Слава Йсу», «Шевченко», «На горі пишається калина», «Життя – плата не надто мала» та «Вдома» натхненно читали ліцеїсти Радкевич І., Кучинік М., Тодоренко А., Дмитренко А., Янченко В., Бондар О., Возняк В. (К-11), Бараш Д., Михайлюк Б., Бойко А. (К-21), Мельник У., Максименко В., Слюсар М., Салімська М. (К-31). Рефреном звучать слова «Доки мова жива, доти жива Україна».Вельмишановний гість Камінчук М.С. у своєму виступі поділився спогадами про спільне важке дитинство в час Другої світової війни та після неї, родину, подарував фото стели у вигляді розгорнутої книги, встановленої біля Луб’янської гімназії на честь відомого поета, її випускника, з викарбуваними рядками: «Не треба вмирати за мову, ви мовою говоріть!» та лелеками, що кружляють над нею. А також подарував книгу «На шляху національно – історичного самоусвідомлення: нова українська література» Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної академії наук України.Участь у заході взяла Трепез Тетяна, бібліотекар Луб’янської публічної бібліотеки Бучанського району.Присутнім у залі було цікаво й сподобалась поезія Анатолія Камінчука, патріота, який надзвичайно любив Україну та розумів, що саме московія є її найбільшим ворогом, а українська мова згуртовує нас, українців, та є і оберегом, і зброєю Перемоги у війні з московитами за саме виживання держави та нас як нації.То ж пам’ятаймо про це та говорімо рідною мовою й бережімо її!Захід супроводжувався оглядом книжкової виставки «Мова – душа нації» та мультимедійною презентацією, підготовленою ліцеїсткою Валерією Янченко (гр.К-11).